Меню Закрити

як ми змогли знову грати в месопотамську гру, якій 4.5 тисячі років

Настільні ігри досі популярні і багато з них мають давню історію та є частиною різних культур. Шахи, шашки, нарди, японська гра Го… Та про месопотамську Королівську гру відомо не так багато. Як в неї грали? Яке її значення? Чому вона називається Королівською? Все це, і навіть більше, ви дізнаєтесь далі у статті.

Цю корону бачили всі, хто вчив в школі історію, вона саме звідти

         В 1922 році спільна археологічна експедиція Британського музею та університету Пенсильванії почала розкопки в, не багато не мало, королівському кладовищі міста Ур, що на півдні Іраку. Свого часу Ур був могутньою та багатою державою, поступово поступившись впливом Вавилону, а приблизно дві тисячі років тому, зі зміною русла Єфрату став частиною живописної іракської пустелі. Та зазначене кладовище застало кращі дні його буття, приймаючи знатні поховання ще за часів Саргона Першого (правив за 2300 років до Р.Х.)

         Експедиція виявилася успішною і в процесі багаторічних розкопок було віднайдено велику кількість прикрас, артефактів, печаток; окремою перлиною стала чудово збережена гробниця королеви Пуабі, яку було ідентифіковано за рахунок королівської циліндричної печатки на її ім’я, знайденій там же. Кількість об’єктів є величезною, а якість вражаючою настільки, що їх фотографії прикрашають більшість шкільних і не тільки підручників з давньої історії, формуючи велику частину сучасної популярної уяви щодо культури і мистецтва давньої Месопотамії.

Хоча історія королівського кладовища та його дослідження заслуговує окремої уваги, для цієї статті важливим є один конкретний предмет — дошка для давно забутої настільної гри. А точніше 5 таких дошок і фішки до них.

Один з 5 знайдених наборів в експозиції Британського музею

         Учасники експедиції не сильно мудрували з назвою, вважаючи, що так як це інвентар для гри, а кладовище є королівським кладовищем Ура, то значить і назвати її варто королівською грою Ура, під цим іменем вона і відома зараз. Поступово через інші розкопки та вивчення фондів склалася більш широка картина  – подібні набори для гри в різному стані збереженості знаходили на Криті, Кипрі, в Єгипті, Леванті, Ірані та на острові Шрі-Ланка. Вже не кажучи про набір подібних, але не ідентичних варіантів гри. Широта знахідок дала грунт для теорії про масштаби її популярності та поширеності, а, враховуючи найдавніші знахідки, було зроблено висновок, що їй як мінімум 4.5 тисячі років.

         Подібне відкриття псувала одна маленька деталь  – ніхто зараз не мав поняття яким чином в неї треба грати.

         Всі погоджувалися, що різні символи нанесені на окремі квадрати поля та їх очевидний паттерн розміщення мав під собою різні ефекти під потрапляння фішок на ці квадрати і гра могла мати величезну кількість варіацій правил і способів гри.

         Зараз існує кілька варіантів правил, від простих до складних, але далі буде зазначено про правила реконструйовані Ірвінгом Фінкелем — британським філологом та асирологом, працівником Британського музею, адже, окрім більшої відомості цих правил серед публіки, ці правила мають перевагу в цікавості самого процесу їх відкриття.

Ірвінг Фінкел. В руках інша(!) табличка.

Отож, містер Фінкел з самого початку роботи в Британському музеї присвячував багато свого часу розшифруванню глиняних таблиць, що їх музей зберігав. На них клинописом було записано 3 тисячі років місцевої історії в листах, звітах, наказах, списках, тощо. Одна з них, написана вавилонським писцем на ім’я Ітті-Мардук-баладу 3 листопада 177-176 року до н.е. (так, він підписав табличку ім’ям і датою в нижньому кутку), до речі, за дивним збігом обставин рівно 2195 років до початку моєї роботи над цією невеликою статтею, отакої. Вищезазначений автор глиняної таблички був з роду професійних писців, які вже 6 поколінь займалися сакральними текстами астрономії, і цю табличку він скопіював з іншої подібної, аби відправити її знайомим грецьким астрономам, саме з метою пояснити астрономічно-гадальні якості гри.

Зараз, до речі, виставлена на одному стенді з комплектом для гри з фото вище

Табличка була віднайдена в руїнах Вавилону іракцями і куплена Британським музеєм в 1880-х, разом з іншою подібною табличкою, обидві з яких цінувалися через незвичний вигляд. Вони фігурували в наукових публікаціях протягом 20 століття, авторам яких стало зрозуміло, що мова йде про гру, але до Фінкеля, який взявся за неї в 1980-х, ніхто не намагався розшифрувати безпосередні правила.

         В цьому не було нічого дивовижного, враховуючи, що таблички ці правила не дають. Так, виписані туди правила стосувалися гадального аспекту, і мали слугувати доповненням до правил гри, грати в яку адресат грати вмів, тому НЕ БУЛО НІЯКОГО СЕНСУ пояснювати їх знову. З цього, знову, можна зробити висновок, що якихось 2195 років тому багато хто все ще знав правила, не дивлячись на те, що вийшла вона з ужитку якраз на зламі тисячоліть.

         Але, не буду вас втомлювати. З точки зору Фінкеля перед нами гоночна гра, в якій гравці мали підкидати “кості” (пірамідки — хоча Фінкель строго проти цього слова, або пласкі стрічки) і в залежності від результату переміщати інші фішки по дошці на визначену кількість квадратів. В разі якщо в кінці переміщення фішка потрапляла на квадрат, зайнятий чужою фішкою, то чужа фішка знімалася з поля і мала починати шлях з початку. Символ на квадраті давав додаткові умови, такі як додатковий хід в разі потрапляння. Перемагав той, хто першим проводив всі свої фішки до фінішу і знімав їх з поля. Гра має гарний баланс між випадковістю та стратегією.

         Складніші правила виставляли визначали різну вартість фішок (в гадальному варіанті їм давали назви 5 різних птахів), після чого гравці ставили, чи потрапить, скажімо, “орел” на один з символів зірки. В разі успіху чи провалу відбувався виграш чи програш ставки, або визначалося майбутнє гравця, накшталт буде достатньо пива, якщо “курка” потрапить на зірку, якщо ні, то пива в майбутньому явно не вистачить, тощо. Альтернативна дошка мала 12 квадратів, які відповідали 12 знакам зодіаку. І хоча гадання завжди було цікавим варіантом, звичайна розважальна функція гри нікуди не дівалася. Фінкель окремо зазначає, що в табличці зазначається щось про: “стаю собак”[…] …не записані; гра для знаті […]”, де стая собак може слугувати натяком на солдатів, синонімом яких іноді слово собака і слугувало.

         Приклад королівської гри Ура, доводить, що давній світ все ще має в собі величезну кількість таємниць, що очікують свого дослідника. Не кажучи вже про доказ того, що люди завжди любили ігри, розваги і врешті решт не були такі далекі і несхожі на нас навіть так далеко і давно, як в Месопотамії 4.5 тисячі років тому.